fbpx
Публикации

Итоги газового рынка: падение добычи, конфликт в верхушке «Нафтогаза», транзитный контракт, анбандлинг

09.01.2020

Почему 2019 год оказался таким тяжелым для газовой отрасли? Oilpoint проанализировал ключевые события на газовом рынке Украины. (укр)

Питання продовження транзиту російського газу в Європу минулого року було одним з ключових для країни. Вже фактично «під ялинку» Україні вдалося в турборежимі провести анбандлінг та законтрактувати гарантований обсяг транзиту на наступні п’ять років.

В «Нафтогазі» контракт назвали компромісним, зокрема в тій частині, де компанії довелося взяти на себе ризики українського законодавства і стати посередником між «Газпромом» та новоствореним «Оператором ГТС України».

В таку незручну позицію українську сторону поставила, за словами глави «Нафтогазу» Андрія Коболєва, невідповідність ринку газу в Україні європейському законодавству.

На виправленні цієї ситуації планують зосередитись в 2020 році: скасувати механізм PSO для населення, вирішити проблеми з боргами та донарахуванням газу облгазами та газзбутами, вдосконалити добове балансування. А поки що підводимо підсумки року минулого.

До них Oilpoint відніс провал програми 20/20, падіння цін на імпортний газ, підготовку та результати газових перемовин, нові тарифи та транспортування оператора ГТС, зміни в корпоративному управлінні «Укрнафти», конфлікти в «Нафтогазі» та крок до вирішення питань з облгазами Фірташа.

Падіння видобутку газу

Поточний рік остаточно поставив крапку в провалі урядової концепції розвитку газовидобувної галузі до 2020 року.

За результатами минулого року видобуток в Україні порівняно з попереднім роком впав. Імпорт газу не тільки не зменшився, а зростав протягом року в межах 30-50%. При цьому споживання зменшилося незначно: за 12 місяців на 7% — до 26,4 млрд кубометрів.

Якщо видобуток в грудні залишився на рівні листопада, то в цілому за 2019 році загальний показник становитиме близько 20,6 млрд кубів, що на 300 млн кубів менше, ніж в попередньому.

Видобуток державної компанії «Укргазвидобування» за підсумками року знизиться до близько 14,8 млрд кубометрів порівняно з 15,4 млрд в 2018 році.

Показники видобутку напівдержавної «Укрнафти» зростуть до 1,16 млрд кубів на кінець 2019 року з 1,08 млрд кубометрів в минулому році.  Приватні газовидобувні компанії показували несуттєве зростання протягом року: 4,6 млрд кубів в 2019 році, порівняно з 4,4 млрд кубометрів в 2018 році.

Провал програми 20/20

До кінця 2020 року «Укргазвидобування» планувало збільшити видобуток газу до 20 млрд кубометрів. Однак компанія завершує рік з показником всього 15 млрд кубометрів.

Тому нове керівництво вже навіть не планує нарощувати видобуток — на 2020 рік   прогнозується показник на рівні 14,9 млрд кубометрів.

«Наші родовища – це вичавлений лимон», — прокоментував потенціал видобутку блакитного палива новий голова газового дивізіону «Нафтогазу» Андрій Фаворов після кількох місяців перебування на посаді.

В «Нафтогазі» серед причин провалу програми 20/20 називали виснаження родовищ і блокування видачі нових ліцензій. Міністерство енергетики та захисту навколишнього середовища має іншу думку на цей рахунок. Основними причинами невиконання програми називають відсутність контролю «Нафтогазу» за дочірнім підприємством та неефективне використання коштів — компанія витратила 4 млрд доларів на нарощування видобутку газу, якого так і не відбулося.

Oilpoint писав, що off-records в «Укргазвидобуванні» та  «Нафтогазі» уповільнення темпів буріння пов’язують з трансформацією корпоративного управління в НАК, поділом активів між дивізіонами «Інтегрований газ» та «Технічне забезпечення» і конфліктом керівників дивізіонів на цьому грунті.

Влітку 2019 року топ-менеджмент УГВ замінив програму 20/20 бізнес-планом газового дивізіону на 2019-2023 роки, де основним завданням стало нарощування прибутку.

«Прийшов бізнесмен Фаворов з приватного сектору, який задався питанням: чи має сенс далі витрачати 5-10 млн доларів на буріння свердловин, які не збільшують видобуток, а тільки знижують тиск в родовищі?» — пояснював один з топ-менеджерів зміну програми.

Падіння цін на газ на європейських хабах

Влітку ціни на газ в Європі обвалилися приблизно на 50%. Основна причина – збільшення обсягів американського зрідженого газу на європейському ринку, тепла зима та великі запаси газу в сховищах.

За даними Мінекономіки, середньозважена ціна імпортного газу в Україні, в листопаді знизилась вдвічі – до 177 доларів за тисячу кубометрів проти 339 доларів в листопаді 2018 року.

За 11 місяців 2019 року імпорт газу в Україну збільшився на 38%, до 13,97 млрд кубів,  в порівнянні з минулорічними обсягами.

Більше половини всього об’єму газу Україна імпортувала зі Словаччини — 9,03 млрд, чверть з Угорщини – 3,5 млрд кубів, близько 10% – 1,4 млрд кубів — з Польщі.

Міноритарії взяли гору в управлінні «Укрнафтою»

В 2019 році бізнесмен Ігор Коломойський посилив контроль над «Укрнафтою» після змін в корпоративному управлінні компанією. Група офшорних компаній олігарха з 2015 року судилась з «Нафтогазом» за право призначати главу правління «Укрнафти».

Результатом судових рішень та подальших  домовленостей стала акціонерна угода, за якою право призначати голову правління отримав «Нафтогаз». Компанія замінила трьох з шести своїх представників в Наглядовій раді на незалежних. Сторону міноритарних акціонерів представляють три власних представники та два незалежних.

«Незалежність» представників від групи «Приват» уже піддали сумніву. Один з них – Микола Почапський є власником кіпрської компанії Wadless Holding Limited, на якого оформлено 5,7% акцій Privatbank.

Рішення в компанії приймаються більшістю голосів у Наглядовій раді, яка до змін була в «Нафтогазу» (шість проти п’яти членів – Ред.). Зараз, ця більшість розмита і рішення контролює група Приват.

Ще однією перемогою Привату став виграш у «Укрнафти» в суді щодо скасування зобов’язання платити державі 90% від прибутку компанії за 2018 рік.

Тільки за 2018 рік прибуток становив 6,63 млрд гривень. Таким чином, на виплату дивідендів «Укрнафта» повинна була передати майже 6 млрд гривень, з яких 3 млрд гривень мало надійти до держбюджету.

Конфлікт топ-менеджерів «Нафтогазу»

Наприкінці року конфлікт між головою «Нафтогазу» Андрієм Коболєвим та виконавчим директором компанії Юрієм Вітренком, існування якого сторони до останнього заперечували, став очевидним.

На початку грудня міністр енергетики повідомив про рішення уряду змінити  керівництво «Нафтогазу» та висловив невдоволення управлінням  «Укргазвидобування».

На фоні критики Коболєва уряд продемонстрував прихильність до Вітренка. Виконавчий директор став головним уповноваженим від «Нафтогазу» в газових переговорах, в той час як Коболєв відійшов в цьому процесі на другий план.

Після підписання контракту, Вітренко частіше став повторювати риторику уряду і піддавати сумніву рішення голови «Нафтогазу». Під шквал критики потрапила корпоративна реформа компанії та провал програми 20/20, які відбувалися під керівництвом Коболєва.

Водночас виконавчий директор наводить програму розвитку газової галузі, з якою не впоралось чинне управління газового дивізіону «Нафтогазу». Вочевидь в майбутньому Вітренко бачить свою безпосередню участь у цьому процесі.

Облгази: штраф АМКУ, перегляд тарифів від НКРЕ

В грудні Антимонопольний комітет України оштрафував 16 облгазів підконтрольної Дмитру Фірташу «Регіональної газової компанії» на 278 млн гривень. З жовтня 2018 року по серпень 2019 року вони донарахували побутовим споживачам об’єми газу понад визначені обсяги лічильників.

НКРЕ заборонила донарахування, оскільки додаткові витрати газу газорозподільних компаній враховані в тарифи. Облгази, однак, не погоджуються з поточною методикою розрахунку технологічних витрат, прийнятою в 2016 році, і розраховують витрати на основі методики за 2003 рік, при використанні якої різниця в об’ємах становить понад 600 млн кубометрів на їхню користь.

За порушення заборони регулятор в квітні 2019 року наклав кожній з 16 компаній штраф на суму 850 тисяч гривень, однак у суді дії облгазів були виправдані. Надалі естафету в стримуванні донарахувань взяв АМКУ.

Газорозподільні компанії назвали процедуру донарахування приведенням обсягу спожитого газу до стандартних умов. Рішення АМКУ, яке в «Регіональній газовій компанії» вважають тиском на бізнес, облгази Фірташа мають намір оскаржувати в суді.

В кінці року НКРЕ збільшила для операторів газорозподільних мереж тарифи на послуги розподілу, які не переглядались протягом чотирьох років. З 2020 року середнє зростання тарифу операторів ГРМ становитиме 30%.

Анбандлінг: оператор ГТС за європейськими правилами

Анбандлінг «Нафтогазу» — відокремлення транспортування газу від видобутку та постачання —   був однією з вимог до України в рамках домовленостей з Європейським енергетичним співтовариством та передумовою для підписання нової транзитної угоди з Росією.

За два місяці до завершення діючого на той час контракту, 31 жовтня 2019 року, Верховна Рада ухвалила закон про відділення оператора газотранспортних систем від «Нафтогазу», який і дав зелене світло для подальшої реалізації анбандлінгу.

Новостворена компанія «Оператор ГТС України» в «турборежимі» пройшла сертифікацію в НКРЕ для отримання права на транспортування газу. 27 грудня Єврокомісія підтвердила, що створений в Україні оператор готовий працювати відповідно до законодавства ЄС.

Варто відзначити, що Кабінет міністрів та «Нафтогаз» протягом 3 років не могли дійти згоди щодо моделі проведення анбандлінгу. При використанні моделі ISO (Independent System Operator) газотранспортні активи залишаються у «Нафтогазу», проте оператор передається незалежному органу. Натомість модель OU (Ownership unbundling) передбачає виведення як оператора, так і ГТС за межі групи «Нафтогаз». В результаті анбандлінг відбувся за змішаною моделлю.

Після перехідного періоду, який завершився 1 січня, модель ISO, при якій активи новоствореної компанії залишалися у власності «Нафтогазу» перетворюється в модель OU, коли оператор ГТС повністю відокремлений від «Нафтогазу» як вертикально інтегрованої компанії, яка не матиме навіть прав власника. Єдиною особливістю української моделі OU-анбандлінгу є те, що повністю правомочним власником ГТС буде не оператор, а держава в особі Мінфіну.

Транзит на п’ять років: понад 7 млрд доларів доходу

Кінець року пройшов під знаком газових перемовин України та Росії. Після тривалих консультацій сторони підписали протокол домовленостей про врегулювання взаємних судових претензій та продовження транзиту газу територією України.

31 грудня новий контракт був підписаний. До нього увійшла міжоператорська угода між Оператором ГТС та «Газпромом»,  договір про організацію транзиту між «Нафтогазом» та «Газпромом».

«Нафтогаз» став посередником між «Газпромом» та «Оператором ГТС» через «недосконале українське законодавство». Це посередництво українська сторона назвала компромісом.

Угоду укладено на п’ять років з можливість продовжити її ще на десять років. Обсяг гарантованого прокачування газу становитиме 65 млрд кубометрів в 2020 році і 40 млрд кубометрів щороку протягом 2021-2024 років.

Третім документом була мирова угода між «Нафтогазом» та «Газпромом», згідно з якою сторони відмовляються від взаємних претензій за контрактами 2009 року.

«Газпром» погодився виплатити 2,9 млрд доларів компенсації на виконання рішення Стокгольмського арбітражу в обмін на відкликання українською стороною інших позовів, вимоги за якими становлять близько 12 млрд доларів.

Зокрема, українська сторона зобов’язалась відмовитись від нового позову про стягнення з «Газпрому» за недоотримані доходи української ГТС, а також від штрафу у розмірі 7,4 млрд доларів за зловживання монопольним становищем.

Наразі невідомий розмір транзитного тарифу, який сторони називають комерційною таємницею. Глава «Нафтогазу» Андрій Коболєв повідомив, що тариф для «Газпрому» на гарантований обсяг транзиту суттєво не змінився — до прийнятих тарифів Регулятора додається маржа «Нафтогазу».

Україна отримає від транзиту російського газу 7,2 млрд доларів за 5 років дії контракту. У разі бронювання потужностей ГТС України понад гарантовані обсяги у 225 млрд кубів дохід від транзиту збільшиться.