fbpx
Публикации

Борьба за перевалку: удастся ли разделить ОПЗ и как это повлияет на приватизацию

10.03.2020

Очередная попытка приватизировать Одесский припортовый завод должна состояться до конца текущего года. (укр)

Поки триває підготовка до продажу активу, ключові стейкхолдери галузі намагаються втрутитися в цей процес і розвернути ситуацію на свою користь.

Основні баталії наразі точаться навколо перевалки аміаку, яка перебуває на балансі ОПЗ та щороку приносить заводу приблизно 750 млн гривень прибутку.

За даними OilPoint, на початку лютого представники Мінекономіки, «Укрхімтрансаміаку» (УХТА) та Фонду держмайна провели нараду, де обговорювали відокремлення цеху перевалки аміаку від активів ОПЗ.

Така ініціатива «Укрхімтрансаміаку» виявилася для ОПЗ повною несподіванкою – представники заводу називають це спробою зірвати приватизацію. УХТА в свою чергу моделює власне банкрутство у разі, якщо новий власник заводу вирішить підвищити і без того високі тарифи на послуги з перевалки.

Що стоїть за ініціативою щодо передачі перевалки «Укрхімтрансаміаку», як це може вплинути на приватизацію ОПЗ та до чого тут росіяни — в матеріалі OilPoint.

По чому «щастя»

Перевалочному комплексу, який приймає, охолоджує і перевантажує аміак на судна, вже понад 40 років. З трубопроводу «Тольятті-Одеса» аміак потрапляє на перевалку ОПЗ, звідки його завантажують на судна в порту «Южний» для подальшого експорту.

Завод приймає на перевалку весь аміак виробництва російських компаній «Тольяттіазот» та «Мінудобренія», який транспортується по трубі «Укрхімтрансаміаку», а це понад 2 млн тонн на рік.

Сам ОПЗ виробляє понад 200 тисяч тонн аміаку на рік. Завод приймає на перевалку додатково аміак власного виробництва та аміак з залізничних цистерн.

Половина доходу ОПЗ — це дохід від перевантаження аміаку. За офіційними даними, в 2018 році з 1,2 млрд гривень доходу, 691 млн гривень завод отримав саме від перевалки.

Представники УХТА наполягають, що технічно організувати роботу цеху перевалки аміаку незалежно від заводу можливо. І знову лобіюють передавання перевалки до своїх активів.

На ОПЗ з цим категорично не погоджуються. Представники заводу вважають, що технічно розділити об’єкт неможливо, а відділення цеху по перевалці спричинить техногенно-екологічну катастрофу.

Дубль два

У 2005 році «Укрхімтрансаміак» вже виступав за реструктуризацію ОПЗ і виділення перевалки в окремий об’єкт для подальшого приєднання його до транзитного комплексу.

Тоді Фонд держмайна визнав економічно недоцільною реструктуризацію заводу. В УХТА ж вважають, що це питання загальмували політичні та фінансово-промислові групи, пов’язані з Дмитром Фірташем та його групою Ostchem.

Зараз «Укрхімтрансаміак» вдруге розраховує на підтримку держави щодо об’єднання перевалки з транзитом аміаку в єдиний комплекс.

В УХТА вважають, що підприємство оперує незавершеним циклом транзиту аміаку. А це суперечить митному кодексу України: митний режим транзиту завершується вивезенням товарів за межі митної території України. Передача перевалки аміаку до його активів закрила б митний транзит.

Бажання створити єдиний закритий цикл з транспортування та перевалки аміаку має під собою і економічну доцільність. Орієнтовний дохід від перевалки в 750 млн гривень збільшить суму податку від чистого прибутку, який підприємство сплачує державі.

В умовах очікуваної приватизації ОПЗ і невизначеності майбутнього власника щодо перевалки аміаку таке бажання УХТА пояснюється і непередбачуваністю тарифної політики.

Є вірогідність, що майбутні акціонери будуть підвищувати тариф на перевалку. Відзначимо, що у порівнянні з 2014 роком ОПЗ уже підвищив тариф на послуги з перевалки майже вдвічі.

В «Укрхімтрансаміаку» занепокоєні, що чергове підвищення тарифу на перевалку аміаку може призвести до відмови транзитерів сплачувати такий тариф, а це фактично означатиме банкрутство УХТА.

Зрив приватизації чи спроба занизити ціну?

Офіційно Одеський припортовий завод розцінює ідею відділення перевалки аміаку як спробу зірвати приватизацію. Попередньо спеціалісти заводу разом з американськими радниками працюють над підготовкою всього майнового комплексу заводу до приватизації.

Однак є менш критична думка. Вона полягає в тому, що відокремлення перевалки від заводу скоріше вплине на ціну приватизації та кількість потенційних інвесторів.

«Технічно відокремлення перевалки створить проблеми для заводу та інвестора, який туди прийде. Мало того, перевалка є подушкою безпеки для заводу в міжсезоння та в періоди, коли ціна на добрива падає. Інвестиційна привабливість заводу відчутно впаде, якщо перевалку від’єднають», – пояснює ситуацію співрозмовник OilPoint.

Разом з інвестиційною привабливістю впаде і вартість заводу. Якщо у влади є запит на зниження ціни об’єкту, то приватизація заводу може відбутися і без перевалки. Але для великого потенційного інвестора приватизація ОПЗ без перевалки є невигідною, оскільки це прибуткова частина заводу.

Зараз за ОПЗ борються мінімум три потенційні інвестори: азербайджанська «Socar», «Укрнафтобуріння» з групи Приват та попередня компанія-давалець сировини «Агро Газ Трейдинг».

Варто відзначити, що крім потенційних покупців, які постраждають від втрати перевалки, є й ті, хто зацікавлений в реструктуризації заводу з виділенням перевалочного комплексу та приєднанням його до трубопроводу компанії «Укрхімтрансаміак». І мова йде не тільки про останню.

Замовник послуг з транзиту аміаку російський «Тольяттіазот» є тим, кому вигідно, щоб комплекс перейшов до УХТА.

Оскільки тарифи на перевалку ОПЗ та завантаження на судно є непередбачуваними і часто зростають, контроль «Укрхімтрансаміаку» над цими активами дав би прогнозовану цінову політику на послуги з транзиту від труби до судна.

За даними OilPoint, ідея розділення ОПЗ на два об’єкти для приватизації розглядалася Фондом держмайна. Втім, на даний час вона не є основним сценарієм приватизації об’єкту.